ЗНО

Підготовка до 

ПЕРЕВІР СЕБЕ

УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ

1. На які цикли поділяються календарно-обрядові пісні?

2. На які види поділяються соціально-побутові пісні?

3. Назвіть історичні пісні.

4. Що таке балада? Які її особливості?

5. Що таке дума? Яка будова думи? Як виконується дума?

6. Назвіть пісні Марусі Чурай.

7. Дайте визначення епітета, порівняння, метонімії, паралелізму?

8. Назвіть пісню:

Ой, на горі та женці жнуть,

 Ой, на горі та женці жнуть…

9. « Стоїть явір над водою» належить до яких пісень?

10. Назвіть пісню, який художній прийом використано?

Гомін, гомін по діброві,

Туман поле покриває,

Мати сина проганяє:

 «Іди, сину, геть від мене —

Нехай тебе турки візьмуть!»

11. Назвіть пісню:

Зажурилась Україна,

Бо нічим прожити:

Витоптала орда кіньми

Маленькії діти…

12. З якої пісні рядки?

Замучили молодого

Татари прокляті.

Вони його не стріляли

І на часті не рубали,

Тільки з нього, молодого,

Живцем серце виривали.

13. У якій пісні відбувалися події на Савур – могилі?

14. Хто і в якій пісні говорив такі слова?

«А я ляхів не боюся і гадки не маю,

За собою великую потугу я знаю,

Іще й орду за собою веду:

А все, вражі ляхи, на вашу біду».

15. У якій пісні події відбуваються під Жовтими Водами?

16.  Який стилістичний прийом у рядках?

Де матінка плаче.
Там Дунай розлився;
Де плаче сестриця,
Там слізок криниця...

17. З якого твору рядки?

Ой матінка плаче.
Поки жити буде;
А сестриця плаче.
Поки не забуде;
А миленька плаче.
Поки його бачить...

18. У яке християнське свято Маруся Богуславка випустила на волю бранців?

19. З якого твору рядки? Як називається ця частина думи?

Ой визволи, може, нас, всіх бідних невольників,

З тяжкої неволі,

З віри бусурменської,

На ясні зорі,

На тихі води,

У край веселий,

У мир хрещений!

Вислухай, боже, у просьбах щирих,

У нещасних молитвах

Нас, бідних невольників!

20. У якій баладі є трикратні повторення?

21. Назвіть автора пісні, який художній прийом використано в рядках?

Віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуться;

О, як моє болить серце, а сльози не ллються.

22. У кому творі І. Котляревського використано пісню Марусі Чурай?

23. З якого твору рядки?

Ой Бог знає, коли вернусь,

У яку годину.

Прийми ж мою Марусеньку,

Як рідну дитину.

ПАМ'ЯТНИК МАРУСІ ЧУРАЙ

ПАМ'ЯТНИК  Б. ХМЕЛЬНИЦЬКОМУ

ДАВНЯ ЛІТЕРАТУРА

«Слово про похід Ігорів»

1. «Слово про похід Ігорів» присвячене походу дружини князя Ігоря на ....

а) печенігів;

б) татар;

в) половців;

г) поляків.

2. У творі згадується співець …  

а) Велес;

б) Митуса;

в) Волох;

г) Боян.

3. Автор «Слово про похід Ігорів»...

а) співець Митуса;

б) невідомий;

в) князь Ігор;

г) дружинник Овлур.

4. «Загородили русичі поле щитами...»

а) мідними;

б) золотими;

в) багряними

5. У який день тижня відбувся перший бій дружини князя Ігоря з ворогами.

а) Вівторок;

б) четвер;

в) п’ятницю;

г) неділю.

6. «Зронив тоді великий Святослав ..., зо слізьми змішане».

а) келих вина;

б) капшук монет;

в) князівське вбрання;

г) золоте слово.

7.   ... «свиснув на коня за річкою: подає вістку князеві».

а) Всеволод;

б) Овлур;

в) Володимир;

г) Кончак

8. В оповіді з Київського літопису та в поемі «Слово о полку Ігоревім» зображено події:

А. 1113 р.;

Б. 1036 р.;

В. 988 р.;

Г. 1185 р.

9. Підґрунтям «Слова о полку Ігоревім» є такі історичні події:

А. Успішні походи Ігоря Новгород-Сіверського на греків;

Б. Невдалий похід Ігоря Новгород-Сіверського проти половців;

В. Перемога Ігоря над половцями у Тмуторокані;

Г. Похід князя Ігоря на сусіднє Чернігівське князівство.

10. Укажіть основну ідею «Слова…»:

А. Пророкування щасливої будущини;

Б. Заклик до єднання князів руських;

В. Уславлення мужності руських воїнів;

Г. Засудження походу проти половців.

11. Головну ідею твору «Слово о полку Ігоревім» висловлено устами:

А. Ігоря Новгород-Сіверського;

Б. Святослава Київського у «золотому слові»;

В. Половецького хана Кончака;

Г. Ярослава Осмомисла Галицького.

12. Вкажіть, яке природне явище як знамення вказує на те, що природа – не лише поетичний образ, а й дійова особа, що безпосередньо впливає на перебіг подій:

А. Повінь;

Б. Землетрус;

В. Затемнення сонця;

Г. Мороз улітку.

13. Автором «Слова о полку Ігоревім» є:

А. Нестор-літописець;

Б. Володимир Мономах;

В. Один із дружинників Ігоря Новгород-Сіверського, ім’я якого невідоме;

Г. Боян.

14. У «Слові о полку Ігоревім» до сил природи звертається:

А. Святослав Київський;

Б. Ярославна, дружина князя Ігоря;

В. Глібівна, дружина яр-тура Всеволода;

Г. Збірний жіночий образ.

15. Укажіть літературний стиль, ознаки якого характерні для «Слова…»:

А. Бароко;

Б. Реалізм;

В. Класицизм;

Г. Романтизм.

Кілька правильних відповідей

16. У «Слові…»  Ярославна звертаються про допомогу до:

1. Померлих предків;

2. До вітру;

3. Сонця;

4.Руської землі;

5. Дніпра-Славутича;

6. Ігоря;

7. Святослава.

17.  Персонажами твору «Слово о полку Ігоревім» є:

1. Ігор Святославович;

2. Ярославна;

3. Ярополк;

4. Святослав Київський;

5. Всеволод Святославович;

6. Княгиня Ольга;

7. Володимир Великий.

Завдання на встановлення відповідності (логічні пари)

18. Установіть відповідність між цитатою із «Слова о полку Ігоревім» і персонажем, якому вона належить:

1. «Один брат, один світ світлий – ти, Ігорю! Оба ми є Святославичі!»;

2. «Браття і дружино! Лучче є би потятим бути, аніж полоненим бути»;

3. «О мої синовці… Рано єсте почали половецьку землю мечами разити, А собі слави шукати…»;

4. «О вітре, вітрило! Чому, господине, так сильно вієш ти?»

А. Ігор;

Б. Святослав;

В. Боян;

Г. Ярославна;

                                                     Д. Всеволод.

19. Вкажіть рід «Слова…»

А. лірика

Б. епос

В. ліро-епос

20. Вкажіть жанр «Слова…»

А. історична поема

Б. героїчна поема

В. повість

21. Чотири сонця це

А. пори року

Б. князі

В. кількість полків

22. Ігор – князь

А. київський

Б. новгород-сіверський

В. курський

23. Всеволод чекає брата під

А. Києвом

Б. Новгородом

В. Курськом

24. Які ріки згадуються у творі?

А. Каяла, Дон, Дніпро

Б. Дон, Дніпро

В. Каяла, Дон

25. Кому належать слова?                                                  А. Всеволоду

1.«Хочу, — каже, — з вами, русичі,                                   Б. Святославу

Чи списа зломити                                                                  В. Ігорю

При полі Половецькому                                                       Г. Ярославні

Та й наложити головою,                                                       Д. Бояну

Чи шоломом пити воду з Дону».

2.А мої куряни — вправні воїни,

Під сурмами сповиті,

Під шоломом викохані,

З кінця списа годовані.

Всі путі їм відомі,

Яруги їм знайомі,

Луки в них напружені,

Сагайдаки відкриті,

Шаблі нагострені;

Самі скачуть, як вовки сірі в полі,

Шукаючи собі честі,

А князеві слави».

3. Не з честю ви ворога подолали,

Не з честю пролили кров поганську.

Серця ваші хоробрі

З булата міцного викуті,

Буйною відвагою гартовані.

Що ж бо зробили ви

З сивиною моєю срібною?

4. Полечу, — каже, — зозулею по Дунаю,

Умочу бобровий рукав

У Каялі-ріці,

Обмию князеві криваві рани

На тілі його дужому!»

5. «Тяжко голові без плечей,

А зле тілу без голови».

26. Про кого сказано?

1. Що забув і почесті й життя своє,                               А. Святослава

І веселий Чернігів-город,                                               Б. Ігоря

І отецький золотий престол,                                          В. Всеволода

І всі звичаї та обичаї

Красної своєї дружини Глібівни!

2.…славен князь,

Міццю розум оперезав,

Мужністю сердечною нагострив,

Ратного духу виповнився

Та й повів полки свої хоробрі

На землю Половецьку,

За землю Руську.

3…. грізний великий київський.

Був же він грозою на ворога,

Приборкав його полками сильними

Ще й мечами булатними,

Наступив на землю Половецьку,

Потоптав гори та яруги,

Скаламутив ріки й озера,

Висушив болота і потоки,

А невірного Кобяка з лукомор’я

Од залізних полків половецьких

 27.  Який художній засіб використав автор «Слова...» у фразі: «Тоді великий Святослав ізронив злато слово»?

а) Метафору;

б) порівняння;

в) гіперболу;

 г) епітет.

28. Вкажіть художні засоби

1. «Випускає він десять соколів                                                  А.епітет

А на зграю лебединую…»                                                             Б. метафора

2.  «Сивий туман покриває поле,                                                В.порівняння

Примовкає солов’їний щебет…»                                                 Г. гіпербола

3. «Чорна земля під копитами,                                                     

Кістьми засіяна…»

4. «Полечу, — каже, — зозулею по Дунаю…»

ПАМ'ЯТНИКИ КНЯЗЮ ІГОРЮ

ПАМ'ЯТНИК ЯРОСЛАВНІ

ДАВНЯ ЛІТЕРАТУРАГ. СКОВОРОДА

«DE LIBERTATE»

1.  «DE  LIBERTATE» означає:

А. про волю

Б. про свободу

В. про любов

2. Рід поезії «DE LIBERTATE»:

А. лірика

Б. епос

В. ліро-епос

3. Жанр «DE LIBERTATE»:

А. ліричний вірш

Б. пісня

В. байка

4. Який історичний персонаж згадується?

А. І. Мазепа

Б. Б. Хмельницький

В. Морозенко

5. З чим чи ким  ліричний герой асоціює свободу (волю)?

А. болотом

Б. Б. Хмельницьким

В. золотом

Всякому місту – звичай і права…

1.  До якої збірки належить  вірш?

А. «Сад божестених пісень»

Б. «Байки харківські»

В.  «Кобзар»

 2. Рід:

А. лірика

Б. епос

В. ліро-епос

3. Жанр «DE LIBERTATE»:

А. пісня, сатиричний вірш

Б. ліричний вірш

В. байка

4. Яку стилістичну фігуру використано  у рядках?

Всякому місту – звичай і права,

Всяка тримає свій ум голова;

Всякому серцю – любов і тепло,

Всякеє горло свій смак віднайшло.

А. анафора

Б. епіфора

В. рефрен

5. Яку стилістичну фігуру використано  у рядках?

Я ж у полоні нав’язливих дум:

Лише одне непокоїть мій ум.

А. анафора

Б. епіфора

В. рефрен

6. Твір використав:

А.  І. Котляревський у «Наталці Полтавці»

Б. Тарас Шевченко у «І мертвим, і живим… »

В. В. Мономах у «Повчанні дітям»

7. У яких рядках основна думка?

А.Хто ж бо зневажить страшну її сталь?

Той, в кого совість, як чистий кришталь…

Б.Я ж у полоні нав’язливих дум:

Лише одне непокоїть мій ум.

В. Всякому місту – звичай і права,

Всяка тримає свій ум голова.

«БДЖОЛА І ШЕРШЕНЬ»

1. Рід:

А. лірика

Б. епос

В. ліро-епос

2. Жанр:

А. пісня, сатиричний вірш

Б. ліричний вірш

В. байка

3. Сила – це:

А. розповідна частина байки

Б. мораль

В. байка

4.До якої збірки належить  ?

А. «Сад божестених пісень»

Б. «Байки харківські»

В.  «Кобзар»

5. Головний художній засіб у байках:

А. алегорія

Б. епітет

В. порівняння

6. Головна думка:

А. праця має приносити задоволення (ідея «сродної» праці)

Б. ледачим легше живеться

В. свобода -  найбільший скарб

7. З якого твору Г. Сковороди слова Епікура: “Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним”.

А. «DE LIBERTATE

Б. «Бджола і Шершень»

В. Всякому місту – звичай і права…

8.Завдання на відповідність:

Назва твору                                                             Жанр

А. «DE LIBERTATE                                               1. байка

Б. «Бджола і Шершень»                                    2. пісня

В. Всякому місту – звичай і права…                        3. афоризм

Г.Бери вершину і матимеш середину        4. ліричний вірш

8.Завдання на відповідність:

Назва твору                                                             Цитата

А. «DE LIBERTATE                                      1. Але нам незрівнянно більша радість збирати мед,     

                                                                                      аніж його споживати. 

Б. «Бджола і Шершень»                           2. Слава навіки буде з тобою,

                                                                                       Вольності отче, Богдане-герою!

В. Всякому місту – звичай і права…               3. Байдуже смерті, мужик то чи цар,-

                                                                                        Все пожере, як солому пожар.

                                                                                         Хто ж бо зневажить страшну її сталь?

                                                                                         Той, в кого совість, як чистий кришталь…

9. Історичного персонажа згадано у творі:

А. «DE LIBERTATE

Б. «Бджола і Шершень»

В. Всякому місту – звичай і права…

10. Які слова викарбовані на могилі Г. Сковороди?

А. Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.

Б. З усіх утрат втрата часу найтяжча.

В. Світ ловив мене, та не спіймав

(МОГИЛА )

11. У якому літературному напрямі працював Г. Сковорода?

А. бароко

Б. класицизм постмодернізм

В. постмодернізм

(ПАМ'ЯТНИК Г. СКОВОРОДІ)

ІВАН ПЕТРОВИЧ КОТЛЯРЕВСЬКИЙ

1. І. Котляревського називають:

А. зачинателем нової української літератури

Б. основоположником нової української літератури

В. батьком української прози

2. Перший твір, написаний українською мовою:

А. «Енеїда» І. Котляревського

Б. «Наталка Полтавка»І. Котляревського

В. «Маруся» Г. Квітки-Основ’яненка

3. У якому році було надруковано перші три частини «Енеїди»?

А. 1185

Б.1798

3. 1640

4.Рід твору «Наталка Полтавка»:

А. лірика

Б. ліро-епос

В. драма

5. Жанр твору «Наталка Полтавка»:

А. соціально-побутова драма

Б. комедія

В. трагікомедія

6. Як визначив жанр твору «Наталка Полтавка» автор?

А.соціально-побутова драма

Б. малоросійська опера

В. малоросійський водевіль

7. Яка річка протікала у селі, де жила Наталка з матір’ю?

А. Рось

Б. Десна

В. Ворскла

8. Встановіть відповідність між цитатою і героєм:

А. У вас єсть пословиця: "Знайся кінь з конем, а віл з волом"; шукайте собі, добродію, в городі панночки; чи там трохи єсть суддівен, писарівен і гарних попівен?

Б. Золото — не дівка! Наградив бог Терпилиху дочкою. Кромі того, що красива, розумна, моторна і до всякого діла дотепна, — яке у неї добре серце, як вона поважає матір свою; шанує всіх старших себе; яка трудяща, яка рукодільниця; себе і матір свою на світі держить.

В. Наталка неблагорозумна: любить такого чоловіка, которго — теє-то як його — можетьбить, і кістки погнили. Лучче синиця в жмені, як журавель в небі.

Г. Не дуже довіряй своєму серцю: сей віщун часто обманює. Придивися, як тепер робиться в світі, та і о Петрі так думай. А лучче, якби ти була мені покорна і мене послухала.

Д. Один собі живу на світі, як билинка на полі; сирота — без роду, без племені, без талану і без приюту. Що робить — і сам не знаю. Був у городі, шукав міста, но скрізь опізнився. Одважусь в пекло на три дні! Піду на Тамань, пристану до чорноморців. Хоть із мене і непоказний козак буде, та єсть же і негіднійші од мене. Люблю я козаків за їх обичай!

Е. Що я нажив — все твоє: на, возьми! (Вынимаетиз-за пазухи завернутые в лубки деньги). Щоб пан возний ніколи не попрекнув тебе, що взяв бідну і на тебе іздержався. Прощай! Шануй матір нашу, люби свого судженого, а за мене одправ панахиду.

1. Петро

2. Возний

3. Виборний

4. Наталка

5. Терпилиха

6. Микола

9. Встановіть відповідність:

Пісня                                                                         Герой

А. «Віють вітри, віють буйні»                          1. Петро

Б. «Всякому городу нрав і права,                    2. Микола

Всяка імієтьсвой ум»

В. «Дід рудий, баба руда»                                   3. Возний

Г. «Гомін, гомін по діброві»                               4. Виборний

Д. «Сонце низенько, вечір близенько»            5. Наталка

10. Літературний напрям 

А. бароко

Б. класицизм

В. романтизм 

11.Якою піснею починається п'єса?

А "Всякому городу нрав і права";

Б "Віють вітри, віють буйні ..."

В "Сонце низенько"

Г "Гомін, гомін по діброві"

12. Слова з якого твору викарбовані на пам'ятнику?

А. «Енеїда» 

Б. «Наталка Полтавка»

В. «Москаль-чарівник» 

13.  Хто з українських письменників є автором слів про І.Котляревського:

                 Так Котляревський у щасливий час

                 Вкраїнським словом розпочав співати,

                 І спів той виглядав на жарт не раз.

                 Та був у нім задаток сил багатий,

                 І огник, ним засвічений, не згас,

                А розгорівсь, щоб всіх нас огрівати. а) Т.Шевченко

б) І.Франко

в) Леся Українка

14.  Яка пісня, що співає возний у п`єсі І.Котляревського “Наталка Полтавка”, є переробкою відомого твору Г.Сковороди?

а) “Всякому городу нрав і права…”

б) “Голова всяка свойімеєт смисл…”

в) “Нельзя бездни океанагорстью персти забросать…”

15.  Коли і де вперше була виставлена “Наталка Полтавка”?

а) 1818 р., Харків

б) 1817 р., Київ

в) 1819 р., Полтава

16. Кого зображено у поемі “Енеїда” І.Котляревського у цих рядках:“…все з воєнними жила,                 

І бите з ними м`ясо їла,

І по трахтирах пунш пила;

Частенько на соломі спала,

В шинелі сірій щеголяла,

Походом на візку тряслась;

Манишки офіцерські прала,

З стрючком горілку продавала

 І мерзла вніч, а вдень пеклась”?

а) Юнона

б) Сівілла

в) Венера

17. Хто з богів у поемі “Енеїда” Котляревського, одержавши хабара, зібрав підвладні йому вітри і “звелів поганій бути погоді”?

а) Нептун

б) Венера

в) Зевс

18.  За жанром “Енеїда” Котляревського є:

 а) бурлескно-травестійною поемою

б) комічною оперою

в) реалістичною драмою

19. Енеїду Котляревського вважають:

А  найпізнішим твором давньої української літератури

Б  першим драматичним твором нової української літератури

В  зразком героїчного епосу греків і українців

Г  першим твором нової української літератури

Д  українською копією однойменного твору Вергілія

20. До земних героїв поеми «Енеїда» належать

А  Венера й Еол

Б  Юнона й Нептун

В  Меркурій і Вулкан

Г  Дідона і Турн

Д  Бахус і Купідон

21. Через розлуку з Енеєм спалює себе

А  Лавінія

Б  Дідона

В  Амата

Г  Сивілла

Д  Венера

 ПАМ'ЯТНИК І. П.  КОТЛЯРЕВСЬКОМУ  В  ПОЛТАВІ 

 ПАМ'ЯТНИК  НАТАЛЦІ ПОЛТАВЦІ

Г. Квітка-Основ’яненко

 «Маруся»

1. Вкажіть справжнє прізвище Г. Квітка-Основ’яненка.

2. Жанр твору «Маруся».

3. Вкажіть літературний напрямок , у якому написана «Маруся».

4. Про кого йдеться в цитаті:

…був парень на усе село, де жив. Батьковi i матерi слухняний, старшим себе покiрний, меж товариством друзяка, нiпiвслованiколи не збрехав, горiлки не впивавсь i п'яниць не терпiв, з ледачими не водивсь, а до церкви? Так хоч би i маленький празник, тiлькипiп у дзвiн - вiн вже й там: свiчечкуобмiнить, старцям грошенят роздасть i приньметься за дiло; коли прочує яку бiднiсть, надiлить по своїй силi i совiт добрий дасть. За його правду не оставив же його i бог милосердний: що б то нi задумав, усе йому господь i посилав.

5. Та й що то за дитина була! Ще маленьке було, а знала i отченаш, i богородицю, i святий боже, i половину вiрую. А тiльки було зачує дзвiн, то вже нi заграється, нi засидиться дома i каже: "Мамо! пiду до церкви, бач, дзвонять; грiшка не йти; тату, дай шажок на свiчечку, а другий старцю божому подати". I в церквi вже не запустує i нi до кого не заговорить, та все молиться, та поклони б'є.

6. Та що ж то за дiвка була! Висока, прямесенька, як стрiлочка, чорнявенька, очицi як терновiягiдки, бровоньки як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвiте, носочок так собi пряменький з горбочком, а губоньки як цвiточкирозцвiтають, i меж ними зубоньки неначе жарнiвки, як одна, на ниточцiнанизанi. Коли було заговорить, то усе так звичайно, розумно, так неначе сопiлочка заграє стиха, що тiльки б її й слухав; а як усмiхнеться та очицями поведе, а сама зачервонiється, так от неначе шовковою хусточкою обiтретьсмажнiї уста.

7. Хлопець гарний, русявий, чисто пiдголений; чуб чепурний, усикозацькi, очiвеселенькi, як зiрочки; на виду рум'яний, моторний, звичайний; жупан на ньому синiй i китаєва юпка, поясом з аглицької каламайки пiдперезаний, у тяжинових штанях, чоботи добрi, шкаповi, з пiдковами.

8. …усiх жахається, що нiхто її не бачив не тiльки щоб на вечорницях або у колядцi, та й на вулицю, i на Купала, i нi на якiiгри не ходить; чи така вже собi пишна або, може, несмiлива; а що роботяща! I на батька, i на матiр, i на себе пряде, шиє, миє, i сама усе одна, без наньмички, i варить, i пече; а мати сидить ручки скдавши. боти добрi, шкаповi, з пiдковами.

9. Де Маруся познайомилася з Василем?   

10. Чому Наум відмовив Василеві? 

11. На яке свято були посватані Василь і Маруся?

12. Де відбулося прощання Василя і Марусі?

13. Чому померла Маруся?

14. Де подівся Василь після похорону?

15. Як звали Василя в монастирі?

16. Чим закінчився твір?

17. Як називають Г. Квітку-Основ’яненка?

18. Які обряди змальовано у повісті?

19. Справжнє прізвище Г. Квітки-Основ’яненка?

20. У якому творі Т. Шевченко згадує  Г. Квітку-Основ’яненка?

ПАМ'ЯТНИК  Г. КВІТЦІ-ОСНОВ'ЯНЕНКО У ХАРКОВІ

 ПАЛАЦ КВІТОК У С. ОСНОВА

11 клас

П. ТИЧИНА,   М. РИЛЬСЬКИЙ,   М.ЗЕРОВ

1. Хто з класиків української літератури одним з перших оцінив і підтримав молодого Павла Тичину?
А Б. Грінченко;
Б М. Коцюбинський;
В Іван Нечуй-Левицький;
Г І. Франко;
Д М. Вороний.

2. Яку назву має перша збірка поезій П. Тичини?
А «Замість сонетів і октав»;
Б «Вітер з України»;
В «Плуг»;
Г «Сонячні кларнети»;
Д «Перемагать і жить».

3. У ранній збірці віршів П. Тичини «Сонячні кларнети» є тенденції:
А імпресіоністичні;
Б експресіоністичні;
В футуристичні;
Г неоромантичні;
Д усі названі.

4. До якого жанру лірики належить вірш П. Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить…»?
А громадянської;
Б філософської;
В інтимної;
Г пейзажної;
Д політичної

5. Укажіть, до якого угрупування належав М.Рильський:
А)футуристів
Б)символістів
В)неокласиків
Г) імпресіоністів

6. Перша друкована збірка П.Тичини мала назву:
А)«Плуг»
Б)«Сонячнікларнети»
В)«ВітерзУкраїни»
Г) « В космічному оркестрі»

7.М.Драй-Хмара назвав неокласиків «гроном п’ятірним нездоланих співців». Кого він мав на увазі: 
А)Тичину,Семенка,Зерова,Рильського,себе;
Б)Зерова,Рильського,Филиповича,Бургардта,себе;
В)Плужника,Тичину,Рильського,Зерова,себе;
Г) Зерова, Семенка, Плужника, Филиповича;

8.Представником авангардного мистецтва в українській літературі був: 
А)М.Зеров;
Б)М.Семенко;
В)П.Тичина;
Г) М.Рильський.

9.Хто з поетів не розділив долю митців «Розстріляного відродження»: 
А)М.Рильський;
Б)Є.Плужник;
В)М.Зеров;
Г) П.Филипович.

10. У які з названих років тривала літературна дискусія, що її очолив

М.Хвильовий?
А)1925-28рр;
Б)1923-25рр;
В)1926-29рр;
Г) 1930-33рр.

11. Чому період у літературі 20 -30 х років ХХ ст. називають «Розстріляним відродженням»?
А) на ці роки припав штучний голодомор;
Б) почалися масові арешти письменників за сфабрикованими звинуваченнями;
В) покінчив життя самогубством засновник літературної дискусії М.Хвильовий;
Г) видана поема В. Сосюри «Розстріляне відродження»

12.Установіть відповідність між автором та назвою його твору.

1. П. Тичина 2. М.Зеров 3. М. Рильський

А) «Річний пісок…слідок ноги твоєї» Б) «Молюсь і вірю» В) «Ви знаєте, як липа шелестить» Г) «Київ – традиція»

13. Установіть відповідність між зразком поезії та видом лірики:

1. «Памяті тридцяти…» 2. «О панно Інно» 3. «Київ - традиція» 4. «Молюсь і вірю»

А) інтимна лірика Б) громадянська лірика В) авангардна лірика Г) філософська лірика Д) пейзажно-філософська  лірика

14.Установіть відповідність між назвою віршового розміру та його графічним зображенням:

1. дактиль 2. ямб 3. анапест 4. амфібрахій 5. хорей

А) І __ Б) __ __ І В) __ І Г) І __ __ Д) __ І __

15. Установіть відповідність між назвою художнього засобу та уривком поезії, де цей засіб наявний:

1. Метафора 2. Порівняння 3. Епітет 4. Персоніфікація 5. Фразеологізм 6. риторичне питання 7. Авторські неологізми

А) Про  тебе  теревені  плів  Ляссота   І  Левассер  Бонплан  байки  складав.   Б) І  в  наші  дні  зберіг  ти  чар-отруту:   В  тобі  розбили  табір  аспанфути  —   Кують,  і  мелють,  і  дивують  світ.   В) Ви знаєте, як липа шелестить У місячні весняні ночі? Г) Сестру я Вашу так любив - Дитинно, злотоцінно. Д)Тридцять мучнів українців, Славних, молодих… Е) І  ти  смієшся,  й  даль  ясніє, І  серце  б'ється,  як  в  огні. Є)...Вони  все  бачать  крізь  тумани.

16. Хто другої половини 1920-х р. змушений був писати на замовлення партії влади?

А.  П. Тичина
Б. М.Зеров
В. М. Рильський

17. «...від кларнета твого — пофарбована дудка зосталась.
...в окривавлений Жовтень — ясна обернулась Весна.» Про кого такі рядки написав Є. Маланюк у вірші «Сучасники»?

А.  П. Тичина
Б. М.Зеров
В. М. Рильський

18. Феномен доби (Сходження на Голгофу слави) –це найвідоміша критична робота Василя Стуса кінця 1960-х, присвячена творчому та людському тріумфу й трагедії співця української революції …

А.  П. Тичині
Б. М.Зерову
В. М. Рильському

19. Кого Є. Маланюк у вірші «Сучасники» називав : « еллін, схимник і Гоген! …алхімік мудрих слів»

А.  П. Тичину
Б. М.Зерова
В. М. Рильського

20. Установіть відповідність між назвою  та цитатою з твору.

 А. Кохана  спить,  кохана  спить,
     Піди  збуди,  цілуй  їй  очі.  

                                                                             1. П. Тичина «О панно Інно»

Б. Любові  усміх  квітне  раз  —  ще  й  тлінно.  
 Сніги,  сніги,  сніги…            

                            2. П. Тичина «Ви знаєте, як       липа шелестить»

В. На  кого  завзявся  Каїн?  
Боже,  покарай!  —  
Понад  все  вони  любили  
Свій  коханий  край.   

                                                                  3. М. Рильський «Молюсь і вірю»

Г. Клянусь  тобі,  веселий  світе,
Клянусь  тобі,  моє  дитя,
Що  буду  жити,  поки  жити
Мені  дозволить  дух  життя! 

                                                      4. М. Зеров «Київ - традиція»

Д. І  в  наші  дні  зберіг  ти  чар-отруту:  
В  тобі  розбили  табір  аспанфути  —  
Кують,  і  мелють,  і  дивують  світ.       5. П. Тичина                                                                                     «Пам’яті тридцяти»

21. Установіть відповідність між зразком поезії та жанром:

1. «Памяті тридцяти…» 2. «О панно Інно» 3. «Київ - традиція» 4. «Молюсь і вірю»

А)сонет   Б) вірш-реквієм В) ліричний вірш Г) вірш-рефлексія

22. У якому вірші зображено події січня 1918 року під Крутами?

А.  П. Тичина «Памяті тридцяти…»
Б.  М.Зеров «Київ - традиція»
В.  М. Рильський «Молюсь і вірю»

23. У якому вірші згадується біблійний образ братовбивці?

А.  П. Тичина «Памяті тридцяти…»
Б.  М.Зеров «Київ - традиція»
В.  М. Рильський «Молюсь і вірю»

ПОСВЯТИ

Т.Шевченко «Катерина»   -   В. А. Жуковському

Т.Шевченко «Кавказ»      -    Якову де Бальмену

М.Коцюбинський «Intermezzo»   -  Кононівським полям

О.Кобилянська «Земля»   -  батькові письменниці

М.Хвильовий «Я(Романтика)»    -   “Цвiтовi яблунi” М.Коцюбинського
Гр.Тютюнник«Три зозулі з поклоном»   -   любові Всевишній

М.Вовчок «Інститутка»     -   Т. Шевченку

О.Кобилянська «Людина»  -    Наталi Кобринськiй

ПРО ПИСЬМЕННИКІВ

Григорій Квітка-Основ'яненко

Т.Шевченко вважав Г. Квітку- Основ'яненка засновником нової української прози. Батько української прози

Тарас Шевченко

"Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культурі" - І. Франко. Основоположник нової української літератури.

Пантелеймон Куліш

"Куліш - перворядна зірка в нашому письменстві, великий знавець української мови, а притім добрий знавець язиків і літератур європейських народів" - І. Франко.

Марко Вовчок

"Основоположниця дитячої української прози"

Панас Мирний

"Корифей української прози".

Ольга Кобилянська

"Гірська орлиця"

"Велика українська письменниця, бо час нічого не заподіяв її творам, а тільки утвердив їх в нашому народі" - В. Земляк

"Пишна троянда в саду української літератури" - М. Старицький.

Михайло Коцюбинський

"Сонцепоклонник"

"Його проза - це синтез народності і гуманізму, воістину загальнолюдського масштабу інтереси, глибинність естетичного змісту, рівне мислення, вивершеність образів, найяскравіші грані майстерності, завдяки чому твори Коцюбинського - це і духовний образ, і суть буття народу, його жива історія, великі гуманістичні уроки, мрія про будучину" - П. Кононенко.

Павло Тичина

"Шукання й шукання, праця і вимогливість, і, нарешті, вміння з безконечного плину образів відібрати найсвіжіший, наймісткіший, наймузикальніший" - О. Гончар.

Володимир Сосюра

"Глибинно-бентежний березень та замріяно прозорий вересень" - М. Стельмах

Микола Хвильовий

"Основоположник української прози ХХст."

Іван Нечуй-Левицький

"Всеобіймаюче Око України"

Остап Вишня

"Король українського тиражу"

"Остап Вишня - справжній мисливець і при тому поет полювання" - М. Рильський.

Андрій Малишко

"Солов'їне серце України"

Іван Драч

"Сонячний поет"

Василь Стус

"Поезія Василя Стуса - наскрізь людська і людяна, вона повна піднесень і падінь, одчаїв і спалахів радості, прокльонів і прощень, криків болю й скреготів зціплених зубів, зіщулень у собі і розкривань безмежності світу".

Євген Маланюк

"Імператор залізних строф"

Леся Українка

"Дочка Прометея"

Василь Симоненко

"Витязь молодої української поезії" - Олесь Гончар.

ПСЕВДОНІМИ

Панас Мирний – Рудченко Панас Якович

Олександр Олесь – Кандиба Олександр Іванович

Іван Карпенко-Карий – Тобілевич Іван Карпович

Григорій Квітка-Основ яненко – Квітка Григорій Федорович

Марко Вовчок – Віллінська Марія Олександрівна

Іван Нечуй-Левицький – Левицький Іван Семенович

Микола Хвильовий – Фітільов Микола Григорович

Остап Вишня – Павло Губенко

Іван Багряний – Лозов'ягін Іван Павлович

Леся Українка - Косач (за чоловіком – Квітка) Лариса Петрівна

ЦИТАТИ

«Слово про похід Ігорів»	"Браття і дружино! Лучче ж би потятим бути, аніж полоненим бути" слова Ігоря
Григорій Сковорода. «De libertate»	Що є свобода? Добро в ній якеє?Кажуть, неначе воно золотеє?Ні ж бо, не злотне: зрівняши все злото.Проти свободи воно — лиш болото.О, якби в дурні мені не пошитись,Щоб без свободи не міг я лишитись.Слава навіки буде з тобою,Вольності отче, Богдане-герою!
«Всякому місту – звичай і права»	Знаю, що смерть — як коса замашна,Навіть царя не обійде вона.Байдуже смерті, мужик то чи цар,—Все пожере, як солому пожар.Хто ж бо зневажить страшну її сталь?Той, в кого совість, як чистий кришталь...
«Бджола та Шершень»	І немає більшої радості, аніж жити за покликанням. Про се сказав древній Епікур таке: "Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним".
Іван Котляревський. «Енеїда»	Де общеє добро в упадку,Забудь отця, забудь і матку,Лети повинность ісправлять;слова Евріала
Іван Франко. «Гімн»	I де тiльки вiн роздасться,  Щезнуть сльози, сум, нещастя.   Сила родиться й завзяття   Не ридать, а добувать,     Хоч синам, як не собi,   Кращу долю в боротьбi.
«Чого являєшся мені у сні»,	Являйся, зіронько, мені! Хоч в сні! В житті мені весь вік тужити — Не жити. Так най те серце, що в турботі, Неначе перла у болоті, Марніє, в'яне, засиха, — Хоч в сні на вид твій оживає, Хоч в жалощах живіше грає, По-людськи вільно віддиха, І того дива золотого Зазнає, щастя молодого, Бажаного, страшного того Гріха!
«Мойсей»	Та прийде час, і ти огнистим видом Засяєш у народів вольних колі…(віра в світле майбутнє України) Все, що мав у житті, він віддав Для одної ідеї, І горів, і яснів, і страждав, І трудився для неї…
Леся Українка. «Contra spem spero!»	Ні, я хочу крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Жити хочу! Геть думи сумні!
«Лісова пісня»	Не зневажай душі своєї цвіту, бо з нього виросло кохання наше!  Кохання - як вода, -  плавке та бистре, рве, грає, пестить, затягає й топить
Микола Вороний. «Блакитна Панна»	Має крилами ВеснаЗапашна, Лине вся в прозорих шатах, У серпанках і блаватах...Сяє усміхом примарЗ-поза хмар, Попелястих, пелехатих.
Олександр Олесь. «Чари ночі»	Лови летючу мить життя! Чаруйсь, хмелій, впивайся І серед мрій і забуття В розкошах закохайся. Загине все без вороття: Що візьме час, що люди, Погасне в серці багаття, І захолонуть груди.  І схочеш ти вернуть собі, Як Фауст, дні минулі... Та знай: над нас — боги скупі, Над нас — глухі й нечулі…" "Цілуй, цілуй, цілуй її — Знов молодість не буде!"
«О слово рідне! Орле скутий!..»	О слово! Будь мечем моїм! Ні, сонцем стань! вгорі спинися, Осяй мій край і розлетися Дощами судними над ним.
Володимир Винниченко. «Момент»	Щастя — момент. Далі вже буденщина, пошлість.
Павло Тичина. «О панно Інно»,	Любові усміх квітне раз — ще й тлінно.
«Арфами, арфами…»,	Любая, милая — чи засмучена ти ходиш, чи налита щастям вкрай Там за нивами: Ой одкрий Колос вій! Сміх буде, плач буде Перламутровий...
«Ви знаєте, як липа шелестить…»	Ви знаєте, як липа шелеститьУ місячні весняні ночі? —Кохана спить, кохана спить,Піди збуди, цілуй їй очі,Кохана спить...Ви чули ж бо: так липа шелестить.Ви знаєте, як сплять старі гаї? —Вони все бачать крізь тумани.Ось місяць, зорі, солов'ї...«Я твій»,— десь чують дідугани.А солов'ї!..Та ви вже знаєте, як сплять гаї!
Максим Рильський «Молюсь і вірю…»	Кленусь тобі, веселий світе,Кленусь тобі, моє дитя.Що буду жити, поки жити Мені дозволить дух життя! (оптимізм)
Юрій Яновський. «Подвійне коло», «Шаланда в морі»	"Тому роду не буде переводу, у котрому браття милують згоду"(Мусій Половець) (сила родини в єдності)
Володимир Сосюра. «Любіть Україну»	Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води… В годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди. Коханий любить не захоче тебе, коли ти не любиш Вкраїну…
Валер’ян Підмогильний. «Місто»	Шість прикмет має людина: трьома подібна вона на тварину, а трьома на янгола: як тварина — людина їсть і п'є: як тварина —вона множиться і як тварина — викидає; як янгол — вона має розум, як янгол — ходить просто і як янгол — священною мовою розмовляє. (людина слабка істота, але вона повинна намагатися жити правильно) Як можна бути вільним, Евкріте, коли маєш тіло?( «На жаль, більшість вважає, що досить українцем родитися».   «Щастя – найтваринніша з людських ілюзій».  «Щастя – це духовне здоров’я».
Микола Куліш. «Мина Мазайло»	Вислів тьоті Маті: «По-моєму, прілічнєє бить ізнасілованиой, нєжелі українізірованной».
Олександр Довженко. «Україна в огні»,	Але, Людвігу, ти мусиш знати: у цього народу є нічим і ніколи не прикрита ахіллесова п'ята. Ці люди абсолютно позбавлені вміння прощати один одному незгоди навіть в ім'я інтересів загальних, високих. У них немає державного інстинкту. Ти знаєш, вони не вивчають історії. Дивовижно. Вони вже двадцять п'ять літ живуть негативними лозунгами одкидання бога, власності, сім'ї, дружби! У них від слова «нація» остався тільки прикметник. У них немає вічних істин. Тому серед них так багато зрадників. От ключ до скриньки, де схована їхня загибель. Нам ні для чого знищувати їх усіх. Ти знаєш, якщо ми з тобою будемо розумні, вони самі знищать один одного.
“Зачарована Десна»	Сумно і смутно людині, коли висихає і сліпне уява, коли, обертаючись до найдорожчих джерел дитинства та отроцтва, нічого не бачить вона дорогого, небуденного, ніщо не гріє її, не будить радості ані людяного суму. Безбарвна людина ота, яку посаду не посідала б вона, і труд її, не зігрітий теплим промінням часу, безбарвний.Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє. Чому ж я мушу зневажати все минуле?  Благословенна будь, моя незаймана дівице Десно, що, згадуючи тебе вже много літ, я завжди добрішав, почував себе невичерпно багатим і щедрим. Так багато дала ти мені подарунків на все життя.Далека красо моя! Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив у незабутні роки твою м'яку, веселу, сиву воду, ходив босий по твоїх казкових висипах, слухав рибальських розмов на твоїх човнах і казання старих про давнину, що лічив у тобі зорі на перекинутому небі, що й досі, дивлячись часом униз, не втратив щастя бачити оті зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах…
Андрій Малишко «Пісня про рушник»	Рідна мати моя, ти ночей не доспала, Ти водила мене у поля край села, І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя дала. І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.
Василь Симоненко. «Лебеді материнства»	Можеш вибирати друзів і дружину, Вибрати не можна тільки Батьківщину.  Можна вибрать друга і по духу брата, Та не можна рідну матір вибирати.
Олесь Гончар. «За мить щастя»	Любов перемагає все!(священик)Проти любові закон? Не може бути такого закону!
Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном»	Сходи, моя єдина у світі Соню! Може, вона покличе свою душу назад, і тоді до мене хоч на хвильку прийде забуття. Обіймаю тебе і несу на руках колиску з сином, доки й житиму... " Любові всевишній       П р и с в я ч у є т ь с я
Василь Стус. «Як добре те, що смерті не боюсь я»,	Як добре те, що смерті не боюсь я і не питаю, чи тяжкий мій хрест. Що вам, богове, низько не клонюся в передчутті недовідомих верств. Що жив-любив і не набрався скверни, ненависті, прокльону, каяття. Народе мій, до тебе я ще верну, і в смерті обернуся до життя своїм стражденним і незлим обличчям, як син, тобі доземно поклонюсь і чесно гляну в чесні твої вічі, і чесними сльозами обіллюсь. Так хочеться пожити хоч годинку, коли моя розів'ється біда. Хай прийдуть в гості Леся Українка, Франко, Шевченко і Сковорода. Та вже! Мовчи! Заблуканий у пущі, уже не ремствуй, позирай у глиб, у суще, що розпукнеться в грядуще і ружею заквітне коло шиб.
«О земле втрачена, явися!..»	О земле втрачена, явисябодай у зболеному сні,і лазурово простелися,і душу порятуй мені.
Іван Драч. «Балада про соняшник»	Поезіє, сонце моє оранжеве!Щомиті якийсь хлопчисько Відкриває тебе для себе,Щоб стати навіки соняшником.
Ліна Костенко. «Страшні слова, коли вони мовчать»,	Страшні слова, коли вони мовчать,коли вони зненацька причаїлись,коли не знаєш, з чого їх почать,бо всі слова були уже чиїмись.  Хтось ними плакав, мучився, болів,із них почав і ними ж і завершив.Людей мільярди, і мільярди слів,а ти їх маєш вимовити вперше!  Все. повторялось: і краса, й потворність.Усе було: асфальти й спориші.Поезія — це завжди неповторність,якийсь безсмертний дотик до душі. (сила слова, роль і краса поезії)
«Українське альфреско»,	Чиєсь дитя приходить, беруть його на руки. А потім довго-довго на призьбі ще сидять. Я знаю, дід та баба - це коли є онуки, а в них сусідські діти шовковицю їдять.
«Маруся Чурай»	Моя любов чолом сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі.  Складне життя у всій його всебічності. А як подумать, - що таке душа? Як той казав, це - горизонт до Вічності. Що ж це виходить? Зрадити в житті державу - злочин, а людину - можна?! Чужа душа - то, кажуть, темний ліс. А я кажу: не кожна, ой не кожна! Чужа душа - то тихе море сліз. Плювати в неї - гріх тяжкий, не можна. Нерівня душ - це гірше, ніж майна. Вже й Гриць мені повторював: - Затям,  любов любов'ю, а життя життям. Моє життя - руйнoвище любові,  де вже ніякий цвіт не процвіте.
Іван Багряний. «Тигролови»	Сміливі завжди мають щастя.Ліпше вмерти біжучи, ніж жити гниючи!
Євген Маланюк. «Стилет чи стилос?»	Стилет чи стилос? — не збагнув.Двояко Вагаються трагічні терези.Не кинувши у глиб надійний якор,Пливу й пливу повз береги краси.
Тарас Шевченко. «До Основ’яненка»,	Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине... От де, люде, наша слава, Слава України!
«Катерина»,	Не слухала Катерина Ні батька, ні неньки, Полюбила москалика, Як знало серденько. Полюбила молодого, В садочок ходила, Поки себе, свою долю Там занапастила.
«Гайдамаки»,	Сини мої! орли мої!Летіть в Україну — Хоч і лихо зострінеться,Так не на чужині.Там найдеться душа щира,Не дасть погибати,
«Кавказ»,	Борітеся — поборете,Вам Бог помагає!За вас правда, за вас славаІ воля святая!
«Сон»	У всякого своя доляІ свій шлях широкий,
«І мертвим, і живим, і ненарожденним…»,	Розкуйтеся, братайтеся,У чужому краюНе шукайте, не питайтеТого, що немаєІ на небі, а не тількоНа чужому полі.В своїй хаті своя й правда,І сила, і воля. Нема на світі України,Немає другого Дніпра,А ви претеся на чужинуШукати доброго добра, Якби ви вчились так, як треба,То й мудрость би була своя. Учітесь, читайте,І чужому научайтесь,Й свого не цурайтесь.Бо хто матір забуває,Того Бог карає, Того діти цураються,В хату не пускають.
«Заповіт»,	І мене в сем’ї великій,В сем’ї вольній, новій,Не забудьте пом’янутиНезлим тихим словом.
«Мені однаково»	Та не однаково мені, Як Україну злії люде Присплять, лукаві, і в огні Її, окраденую, збудять… Ох, не однаково мені.

 

ВПІЗНАЙ ГЕРОЇВ

1. Ігор, Святослав, Ярославна «Слово…»

2. Анхіз, Сивілла, Лавінія «Енеїда»

3. Микола, Петро, Наталка «Наталка Полтавка»

4. Наум, Настя, Олена «Маруся»

5. Ярема, Оксана «Гайдамаки»

6. Петро, Леся, Яким, Кирило «Чорна рада»

7. Максим, Катря, Семен «Максим Гримач»

8. Карпо, Лаврін, Мотря, Мелашка «Кайдашева сім’я »

9. Мотря, Христя, Остап «Хіба ревуть воли…»

10. Палажка, Марися, Омелько «Мартин Боруля»

11. Авірон, Датан «Мойсей»

12. Іван, Марічка, Палагна «Тіні забутих предків»

13. Івоніка, Михайло, Сава «Земля»

14. Килина,Лукаш, дядько Лев  «Лісова пісня»

15. Іван Дідух,Катерина «Камінний хрест»

16. Муся, Семен  «Момент»

17. Андрюша, дегенерат «Я (Романтика)»

18. Мусій, Оверко «Вершники»

19. Степан, Левко, Мусінька  «Місто»

20. Рина, Уля, Мина, Мокій «Мина Мазайло»

21. Олеся, Христя, Василь, Людвіг «Україна в огні»

22. Сашко, баба Марусина, дід Семен «Зачарована Десна»

23. Маруся, Гриць, Іван  «Маруся Чурай»

24.Сашко, Лариса «За мить щастя»

25. Марфа, Соня, Михайло  «Три зозулі з поклоном»

26. Григорій, Наталка, Денис  «Тигролови»

ВПІЗНАЙ ЕПІГРАФИ ДО ТВОРІВ

1.Аще кто речет, яко люблю бога,
а брата своего ненавидит, ложьєсть .      

                                                «І мертвим, і живим… » 

2. Кто даст главе моей воду,Й очесем моим источник слез,Й плачуся й день, й нощь,о побиенных...        

      «Кавказ»

 3. Дух истины, его же мир неможет прияти, яко не видитего, ниже знает его.
      «СОН»

 4. Кругом нас знаходиться якась безодня, що її вирила доля, але тут, у наших серцях, вона найглибша.                                                 

  «Земля» О. Кобилянської

 5. Шість прикмет має людина: трьома подібна вона на тварину, а трьома на янгола: як тварина — людина їсть і п'є: як тварина — вона множиться і як тварина — викидає; як янгол — вона має розум, як янгол — ходить просто і як янгол — священною мовою розмовляє.
       «Місто» В. Підмогильного

6. Як можна бути вільним, Евкріте, коли маєш тіло?                                             

        «Місто» В. Підмогильного
 

Впізнай твір за місцем , де відбувалися події

           Ніжин, хутір Хмарище  «Чорна рада»

          Семигори     «Кайдашева сім'я »

           Піски   «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

           Компаніївка   «Подвійне коло»

           Київ    «Місто»  

            Харків  «Мина Мазайло»

            Тополівка  «Україна в огні»   

              Полтава  «Маруся Чурай»

               Рангуні «За мить щастя»  

ВГАДАЙ ТВІР ТА ЙОГО АВТОРА

Де ти, милий, чорнобривий?
Де ти? Озовися!
Як я, бідна, тут горюю,
Прийди подивися .   (Маруся Чурай «Віють вітри…») 

Не плач, не плач, Марусенько,
Не плач, не журися
Та за свого миленького
Богу помолися.  (Маруся Чурай  «Засвіт встали козаченьки»)

 Вони його не стрілялиІ на часті не рубали,

Тільки з нього, молодого,

Живцем серце виривали. («Ой Морозе, Морозенку») 

"А я ляхів не боюся
Г гадки не маю —
За собою великую
Потугу я знаю,
Іще й орду татарськую
За собой веду, —
А все тото, вражі ляхи. («Чи не той то Хміль») 

Що на Чорному морі,
 На камені біленькому,
 Там стояла темниця кам'яная.
  Що у тій-то темниці пробувало сімсот козаків,
  Бідних невольників.  («ДУМА ПРО МАРУСЮ БОГУСЛАВКУ»)

 Ой посунув пан Каньовський по столу таляри:
"Оце ж тобі, старий Бондар, за личко рум’яне!
Ой на ж тобі, старий Бондар, таляриків бочку, —
Оце тобі, старий Бондар, за хорошу дочку!" («Бондарівна») 

О, якби в дурні мені не пошитись,

Щоб без свободи не міг я лишитись.

Слава навіки буде з тобою,

Вольності отче, Богдане-герою 

(«De libertate» Г. Сковороди) 

Байдуже смерті, мужик то чи цар,—Все пожере, як солому пожар.Хто ж бо зневажить страшну її сталь?Той, в кого совість, як чистий кришталь.. 

(«Всякому місту звичай і права» Г. Сковороди)

Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине...
От де, люде, наша слава,
Слава України!
Без золота, без каменю,
Без хитрої мови,
А голосна та правдива,
Як господа слово.(Т.Шевченко «До Основ'яненка») 

Отаке-то на сім світі

Роблять людям люде!
Того в'яжуть, того ріжуть,
Той сам себе губить...
А за віщо? Святий знає.
Світ, бачся, широкий,
Та нема де прихилитись
В світі одиноким. (Т. Шевченко «Катерина») 

 Все йде, все минає - і краю немає.
Куди ж воно ділось? відкіля взялось?
І дурень, і мудрий нічого не знає.
Живе... умирає... одно зацвіло,
А друге зав'яло, навіки зав'яло...
І листя пожовкле вітри рознесли.  (Т. Шевченко «Гайдамаки»)  

Якби ви з нами подружили,
 Багато б дечому навчились!
 У нас же й світа, як не те –
 Одна Сибір неісходима,
 А тюрм! а люду!.. Що й лічить!
 Од молдованина до фінна
 На всіх язиках все мовчить,
 Бо благоденствує! (Т. Шевченко «Кавказ»)

 Летим. Дивлюся, аж світає,

Край неба палає,

Соловейко в темнім гаї

Сонце зострічає.  (Т. Шевченко «Сон») 

Нема на світі України,

Немає другого Дніпра;

А ви претеся на чужину      
Шукати доброго добра,

Добра святого. 

Волі! волі! (Т. Шевченко «І мертвим, і живим… ») 

І мене в сем’ї великій,

В сем’ї вольній, новій,

Не забудьте пом’янути

Незлим тихим словом. (Т. Шевченко «Заповіт»)  

В неволі виріс між чужими

І, неоплаканий своїми,

В неволі, плачучи, умру.

І все з собою заберу,

Малого сліду не покину

На нашій славній Україні,

На нашій — не своїй землі.

  (Т. Шевченко «Мені однаково») 

Розвалилась зла руїна, 

Покотилася лавина, 

І де в світі тая сила, 

Щоб в бігу її спинила, 

Щоб згасила, мов огень,

 Розвидняющийся день?     («Гімн» І. Франко) 

Так най те серце, що в турботі,

Неначе перла у болоті,

Марніє, в'яне, засиха,—

Хоч в сні на вид твій оживає,

 Хоч в жалощах живіше грає. 

(«Чого являєшся мені у сні?» І. Франко) 

О ні! Не самі сльози і зітхання

 Тобі судились! 

Вірю в силу духа 

І в день воскресний твойого повстання.

 («Мойсей» І. Франко) 

Я на вбогім сумнім перелозі

 Буду сіять барвисті квітки,
 Буду сіять квітки на морозі,
 Буду лить на них сльози гіркі.

 («Contra spem spero!» Леся Українка) 

Не зневажай душі своєї цвіту,
бо з нього виросло кохання наше!
Той цвіт від папороті чарівніший -
він скарби  т в о р и т ь, а не відкриває.
У мене мов зродилось друге серце,
як я його пізнала. В ту хвилину
огнисте диво сталось... («Лісова пісня» Леся Українка)

 А вона, як мрія сну

Чарівна,Сяє вродою святою,

Неземною чистотою,

Сміючись на пелюстках,На квітках

Променистою росою.(«Блакитна панна» М. Вороний)

 І схочеш ти вернуть собі,
Як Фауст, дні минулі...
Та знай: над нас — боги скупі,
Над нас — глухі й нечулі…" 

 («Чари ночі» О. Олесь) 

О слово рідне! Шум дерев!
Музика зір блакитнооких,
Шовковий спів степів широких,
Дніпра між ними левій рев..

 («О слово рідне!» О. Олесь)  

І раптом — небо... шепіт гаю...

О ні, то очі Ваші.— 

Я ридаю.Сестра чи Ви? — Любив...

 (П. Тичина «О панно Інно»)

 Думами, думами —наче море кораблями, переповнилась блакить

Ніжнотонними:

Буде бій Вогневий!

Сміх буде, плач буде

Перламутровий... (П. Тичина «Арфами, арфами…») 

Кохана спить, кохана спить,

 Піди збуди, цілуй їй очі, 

Кохана спить... 

(П. Тичина «Ви знаєте, як липа шелестить…») 

Кленусь тобі, веселий світе,

Кленусь тобі, моє дитя.

Що буду жити, поки жити 

Мені дозволить дух життя! 

(«Молюсь і вірю» М. Рильський) 

Як та купина, що горить — не згора,

живе у стежках, у дібровах,
у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,
і в хмарах отих пурпурових 

 («Любіть Україну» В. Сосюра)   

Ніч у сніговій завії

крутиться довкола стріх. 

У долоні у Марії

місяць — золотий горіх.

 («Різдво» Богдан-Ігор Антонич) 

Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов'їні гаї,
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші твої. 

(«Пісня про рушник» А. Малишко) 

І якщо впадеш ти на чужому полі,

 Прийдуть з України верби і тополі, 

Стануть над тобою, листям затріпочуть, 

Тугою прощання душу залоскочуть.

 («Лебеді материнства» В. Симоненко) 

Як син, тобі доземно уклонюсь

і чесно гляну в чесні твої вічі

і в смерті з рідним краєм поріднюсь.

(«Як добре те, що смерті не боюся я» В. Стус)

 Сонця клопочуться в озерах,

спадають гуси до води,

в далеких пожиттєвих ерах

мої розтанули сліди. 

(«О земле втрачена, явися» В. Стус) 

Він стрибав на одній нозі, 

Щоб вилити з вуха воду, 

І раптом побачив сонце, 

Красиве засмагле сонце…

 («Балада про соняшник» І. Драч)

 Хтось ними плакав, мучивсь, болів,
із них почав і ними ж і завершив.
Людей мільярди і мільярди слів,
а ти їх маєш вимовити вперше! (Ліна Костенко «Страшні слова…»)

 Дорога і дорога лежить за гарбузами.
І хтось до когось їде тим шляхом золотим.
Остання в світі казка сидить під образами.
Навшпиньки виглядають жоржини через тин…

(Ліна Костенко «Українське альфреско») 

Звитяги наші, муки і руїни

безсмертні будуть у її словах.

Вона ж була як голос України,

що клекотів у наших корогвах!

 (Ліна Костенко «Маруся Чурай») 

 Там зачарують гіпнотичні кобри

Під пестощі золототілих дів...

 А тут — жаха набряклий вітром обрій:

Привабить, зрадить, і віддасть воді.

 («Стилет чи стилос» Є. Маланюк)

                 ЗАПИТАННЯ  ПО ЗМІСТУ РОМАНУ      

                       В. ПІДМОГИЛЬНОГО «МІСТО»

1.     Скільки було років Степанові, коли він покинув село?

2.     Як звали дівчину, з якою Степан зустрівся на пароплаві?

3.     У яке місто Степан їхав учитися і жити?

4.     Яке житло запропонував Степанові Гнідий?

5.     Яку із запропонованих на іспиті тем обрав Степан Радченко?

6.     Який твір І. Нечуя-Левицького був у Левковій бібліотеці?

7.     Який псевдонім обрав собі Степан, коли вирішив стати письменником?

8.     Яку стипендію отримав Степан в інституті?

9.     На що витрачав гроші Максим, син крамаря?

10.   Кого Степан називав Мусінькою? 

11.   Чому Степан не відвідував лекції з української мови?

12.   На кого було «висвячено» Степана Радченка після успішної здачі іспиту з української?

13.    Хто допоміг Степанові опублікувати його оповідання?

14.    Хто зруйнував Степана «матеріально» і «духовно»?

15.    Після прочитання твору якого автора Степан зрозумів, що він не може називатися письменником?

16.    Про кого сказав Вигорський: «Безхребетний інтелігент»?

17.    Через що Степан покинув інститут?

18.    Яку посаду займав Степан у журналі?

19.    Що зробив Степан першим, коли отримав гонорар 1500 крб.?

20.    Чи хотів Степан одружитися із Зоською?

21.    Чи допоміг Степан Максимові з посадою?

22.     Що сталося з Зоською?

23.     Чому, за словами Степана, він перестав писати?

24.     Про що чи про кого була повість, над якою працював Степан?

                                      ВІДПОВІДІ

1.     Двадцять п’ять.

2.      Надійка.

3.     Київ.

4.      Комірку в сараї.

5.      «Змичка міста і села».

6.     «Хмари».

7.     Стефан Радченко.

8.     18 крб.

9.     На книги.

10.    Господиню Тамару.

11.    Бо вважав, що володіє нею чудово.

12    На лицаря українізації першого розряду.

13.   Поет Вигорський.

14.    Зоська.

15.    М.Коцюбинського «Fata morgana».

16.    Про Степана.

17.    Через літературну діяльність.

18.     Секретар.

19.     Змінив кімнату.

20.     Ні.

21.     Ні.

22.     Отруїлася.

23.     Нема про що.

24.     Про людей.

ЦІКАВІ ЦИТАТИ ІЗ ТВОРУ «МІСТО» 

В. ПІДМОГИЛЬНОГО

«Тільки терпінням і працею можна чогось досягти. Таких, як ти тисячі».

 «Життя страшне своєю невпинністю, нестримним поривом, що не схиляється перед найбільшим стражданням людини, показуючи спину її найгострішому болеві».

 «Ви бачили за своє життя хоч одне щасливе подружжя?»

 «Життя – це базар. Кожен має свій крам. Один заробляє на ньому, другий докладає».

 «На жаль, більшість вважає, що досить українцем родитися».

 «Щастя – найтваринніша з людських ілюзій ».

 «Щастя – це духовне здоров’я».

ЗАПИТАННЯ ПО ЗМІСТУ ТВОРУ «КАЙДАШЕВА СІМ’Я»
І. НЕЧУЯ - ЛЕВИЦЬКОГО

1. Як називається село, в якому жили Кайдаші?

2. Яка річка протікала у селі недалеко від Богуслава?

3. Ким був старий Кайдаш за родом занять?

4. Карпо був білявим, але Мотря його дражнила…

5. Чим пригощати Довбуші Кайдашів на заручинах?

6. Коли повінчалися Карпо з Мотрею?

7. Скільки днів гуляли весілля Карпа і Мотрі?

8. У який день тижня постив Омелько Кайдаш?

9. З якого села Мелашка?

10. Чим пригощали Балаші сватів на заручинах?

11. Ким залишилася працювати  Мелашка у Києві?

12. Як помер старий Кайдаш?

13. Чим Мотря міряла город?

14. Кому волость присудила батьківське добро після смерті Кайдаша?

15. Що вибила Мотря Марусі Кайдашисі?

16. На скільки днів посадили  в холодну Мотрю?

17. На яке око осліпла стара Кайдашиха?

18. Чия була груша?

19. На яке свято Омелько подарував синові грушу?

20. Що сталося з грушею у кінці твору?

Відповіді:

1. Семигори.

2. Рось.

3. Стельмахом.

4. Рудим.

5. Яєчнею.

6. Після другої Пречистої.

7. Чотири.

 8. П’ятниця.

9. Западинці.

10. Варениками з суницями.

11. Проскурницею.

12. Втопився.

13. Хворостиною.

14. Лаврінові й матері.

15. Око.

16. Два дні.

17. Праве.

 18. Лаврінова.

 19. На багату кутю.

 20. Всохла.

ЗАПИТАННЯ ПО ЗМІСТУ ТВОРУ «ХІБА РЕВУТЬ ВОЛИ, ЯК ЯСЛА ПОВНІ?»ПАНАСА МИРНОГО ТА ІВАНА БІЛИКА

1.     Скільки років Чіпці, коли автор вперше знайомить нас з головним героєм?
2.      Кого у творі називають «польовою царівною»?
3.      Які прізвища мав батько Чіпки?
4.     Кого взяли за кумів, коли хрестили Ничипора?
5.     Як звали багатого козака, до якого віддали у найми Чіпку?
6.      Над якими птахами знущалися Грицько з Чіпкою?
7.      Як звали бабу Чіпки?
8.     Хто розказав Чіпці правду про батька?
9.     Яким панам були подаровані Піски?
10.   Як звали сина Мотрі та Івана Гудзя?
11.   Скільки карбованців запросив секретар у Чіпки?
12.   Назвіть товаришів Чіпки.
13.   Кому віддав своє зерно Чіпка і чому?
14.    У кого жила Мотря після того, як син вигнав?
15.    Хто себе називав «розбишацькою дочкою»?
16.    Ким було обрано Чіпку?
17.     Коли Явдоха перебралася до зятя?
18.     Чию сім’ю вирізав Чіпка з товаришами?
19.     Хто забрав до себе матір Чіпки?
20.     Що сталося з Галею?
   

ВІДПОВІДІ:

1.     Двадцять.
2.     Галю.
3.     Хрущ,  Притика.
4.     Москаля та бабу Оришку.
5.     Бородай.
6.     Горобцями.
7.     Оришка.
8.     Дід Улас.
9.     Польським.
10.   Максим.
11.    П’ятдесят.
12.    Лушня, Матня, Пацюк.
13.    Грицькові, аби не пропити.
14.    У «довгоп’ятої баби».
15.    Галя.
16.     Гласним.
17.     Після смерті Максима.
18.      Хоменкову.
19.      Грицько з Христею.
20.      Повісилася.